Поки кияни після обстрілів залишаються без води й тепла, міські посадовці переносять строки будівництва захисних споруд на кінець року, укладаючи контракти на сотні мільйонів гривень із завищеними цінами.
Матеріали кримінального провадження свідчать: головний інженерний щит Києва будувався не з бетону, а з філігранно виписаних дискримінаційних умов у Prozorro.
240 безпілотників, 36 ракет, четверо загиблих та пошкоджена критична інфраструктура. Це дані про масовану атаку на Київ 9 січня 2026 року, внаслідок якої окремі райони залишились без тепло- та водопостачання. За шість днів після цього обстрілу, 15 січня, поліція Києва відкрила провадження щодо службової недбалості, що спричинило тяжкі наслідки.
Під час розслідування поліція та СБУ вилучили документи, що стосуються підготовки столиці до роботи в умовах атак, захисту об’єктів критичної інфраструктури та відповідних закупівель. Назви установ у судових ухвалах знеособлені, однак із контексту ухвал випливає, що йдеться про Київську міську раду та КМДА і підпорядковані їм підприємства. Зокрема у провадженні фігурують ПрАТ «АК «Київводоканал» та КП «Київтеплоенерго».
Що розслідують
У справі містяться висновки залучених до аналізу документів фахівців. Вони встановили, що стратегію розвитку Києва та міські програми оновили «із значним запізненням». Також, попри наявність коштів у бюджеті, місто не забезпечило «належного фінансування операторів критичної інфраструктури». Через це строки виконання робіт перенесли на кінець 2026 року.
Київводоканал закупив обладнання для захисту від обстрілів із націнкою до 30%
Наслідком слідство називає відключення світла, води й тепла з 09.01.2026. Шкоду оцінили в 29,15 млн грн незапланованих витрат. З них 11,48 млн грн ‒ допомога 287 киянам, чиї квартири постраждали, 14,02 млн грн ‒ витрати комунальних домоуправлінь, 1,51 млн грн ‒ державний бюджет, 2,14 млн грн ‒ кошти акціонерного товариства.
Щодо комунальних підприємств то слідчі отримали доступ до первинних документів (актів/кошторисів/комерційних пропозицій) КП «Київтеплоенерго», що стосувались будівництва інженерного захисту ТЕЦ, резервного живлення та встановлення когенераційної установки, купівлі енергообладнання, тощо.
Найдетальніше в ухвалах описано закупівлі Київводоканалу, які вдалося ідентифікувати за ухвалою. Всі вони спрямовані на забезпечення резервного живлення водопостачання та водовідведення.
Потенційні змови та ціни
В ухвалі згадано купівлю дев’яти дизель-генераторів на 243,41 млн грн від 19.12.2025. Мова про пряму закупівлю, яку підсвічували «Наші Гроші». Слідство вважає, що технічне завдання на них «має окремі дискримінаційні ознаки відносно інших виробників».
Київводоканал закупив обладнання для захисту від обстрілів із націнкою до 30%
Також для роботи цих генераторів водоканал уклав три угоди на обладнання на 58,85 млн грн, яке за версією слідства постачалося по завищених на 20-30% цінах. Фірма, яка отримала ці підряди ‒ ТОВ «Енерджигруп». Тут же йдеться, що підрядник із водоканалом влаштували «протиправний механізм» спрямований на привласнення бюджетних коштів.
Описана схема виглядала так. Спершу підряднику віддали 18 прямих угод на 9,46 млн на проєктування резервного живлення, а згодом він отримав і сім підрядів на будівництво на загальну суму 320,69 млн. грн. Фірма була єдиною учасницею тих торгів і слідство вважає, що це «свідчить про попередню змову» і «штучне створення антиконкурентних дій». Також, за версією слідства, «Енерджигруп» планує постачати перетворювачі «Schneider Electric» китайського виробництва із завищенням ціни на 15–20%.
Портрет фірм
Загалом у системі «Прозорро» наразі є 57 контрактів «Київводоканалу» з «Енерджигруп» на 599,64 млн грн. Таким чином, водоканал став найбільшим замовником компанії. Ця ж фірма є і топовим виконавцем робіт для низки обленерго і фігурувала в матеріалі про перерозподіл ринку трансформаторів.
Київводоканал закупив обладнання для захисту від обстрілів із націнкою до 30%
ТОВ «Енерджигруп» було зареєстроване наприкінці 2015 року в Дніпрі під назвою «Бест Продакшн». Навесні 2016 року компанія змінила назву, переїхала до Харкова та перейшла до нинішнього власника і директора Максима Десяткова.
В активі фірми підряди сукупно на 3,94 млрд грн. Із цієї суми 2,13 млрд грн припадає на вісім обленерго, із яких сім входять до державної групи АТ «Українські розподільчі мережі» (УРМ).
Десятков також керує і співволодіє ТОВ «Естейт Енерджи» разом з Іриною Гармаш. Ірина Гармаш ‒ дружина Андрія Гармаша (колишнього очільника КП «Харківський метрополітен», який з 2024 року обіймає керівну посаду у Департаменті будівництва Харківської міськради).
До вересня цього року співзасновником «Естейт Енерджи» була Вікторія Белоцька. Це дружина Олексія Белоцького, якого у серпні 2026 року було призначено в.о. генерального директора державного УРМ.
До цього Белоцький працював директором Департаменту капітального будівництва Харківської ОДА, був радником ХОВА з питань розвитку інфраструктури, керівником напряму економіки та фінансів АТ «Українські розподільні мережі» та радником міністра. З листопада 2023 року обіймав посаду заступника генерального директора АТ «Українські енергетичні машини».
Також «Енерджигруп» розташована в одному будинку з і АТ «Українські енергетичні машини», де з листопада 2023 року по липень 2026 року Белоцький був заступником гендиректора.
Окрім київського провадження договори «Енерджигруп» вилучалися під час обшуків у кримінальному провадженні щодо закупівлі когенераційних установок для КП «Харківські теплові мережі».
