Росія з січня 2025 року здійснила щонайменше п’ять поставок детонаторів до Ірану на загальну суму 7,6 млн доларів. Закупівлі проводили через мережу компаній, створену для обходу санкцій, ідеться в розслідуванні Reuters.
Іран створив мережу з понад 5 тисяч компаній і організацій, через які закуповує військове обладнання та товари подвійного призначення в обхід міжнародних санкцій. До цих схем залучені, зокрема, Росія та Китай. Про це йдеться в розслідуванні Reuters, підготовленому спільно з аналітичною компанією 240 Analytics.
За даними журналістів, Росія постачає Ірану необхідну продукцію переважно морем через Каспійське море, тоді як Китай використовує вантажну авіацію. Зокрема, у червні 2026 року, вже після початку війни, Тегеран придбав у Москви партію детонаторів на 1,9 млн доларів. Їх можна використовувати в бойових частинах ракет і безпілотників.
Загалом із січня 2025 року Росія та Іран здійснили щонайменше п’ять поставок детонаторів на загальну суму 7,6 млн доларів.
Для проведення таких закупівель іранська сторона використовує близько 5 тисяч юридичних осіб, пов’язаних із Міністерством оборони країни або Корпусом вартових ісламської революції. Їхні назви часто містять абревіатуру MOD (Ministry of Defence) та цифровий код.
Через компанії-посередники Іран може закуповувати не лише російські й китайські товари, а й продукцію західних виробників. Наприклад, у 2025-2026 роках країна імпортувала тисячі вантажівок і пікапів Toyota та Iveco, які згодом використовували як платформи для мобільних пускових установок. Спочатку ці автомобілі призначалися для експорту до країн Центральної Азії.
У схемах закупівель фігурують також компанії з інших держав, зокрема Німеччини та Об’єднаних Арабських Еміратів. Від початку війни проти США та Ізраїлю Іран придбав товарів на 27 млн доларів, зареєстрованих як вироблені в ОАЕ. Переважно йдеться про електроніку.
Як зазначається, Reuters звернулося по коментарі до Абу-Дабі, Вашингтона, Москви та Тегерана, однак вони відмовилися відповідати на запит. Пекін заперечив причетність до іранської кризи. У Міністерстві закордонних справ Китаю заявили, що виступають проти спроб пов’язувати країну з регіональними конфліктами.
Однак президент США Дональд Трамп відкидав припущення про військову допомогу Ірану з боку Росії та Китаю. Тим часом американські експерти з Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS) та Інституту Джорджа Буша-молодшого у своїх оцінках називали співпрацю Росії, Китаю, Ірану та Північної Кореї довгостроковим альянсом, який, на їхню думку, посилюється.
