Науковці шукають спосіб зупинити старіння, а українська судова система давно винайшла технологію вічної консервації часу.
У Подільському райсуді Києва підготовче засідання у справі ексголови КСУ Олександра Тупицького святкує солідний п’ятирічний ювілей, так і не наважившись перейти до розгляду по суті. За цей час фігурант устиг перебратися до кав’ярень Відня, відбитися від екстрадиції та навіть здобути метафізичний статус людини з двома номерами в демографічному реєстрі, через що йому «не пускає в Дію». Судді неквапливо призначають чергові слухання раз на кілька місяців, строки давності впевнено спливають, а українська Феміда вкотре доводить: якщо справу не можна закрити одразу, її можна просто заколисати до повної юридичної смерті.
Понад п’ять років триває підготовче засідання у Подільському районному суді міста Києва у справі колишнього голови Конституційного Суду України Олександра Тупицького, якого обвинувачують у введені в оману суду або іншого уповноваженого органу, а також у впливі на свідка. Перше підготовче засідання було призначене 28 травня 2021 року. Відтоді судовий розгляд по суті не почався.
Це – одна із трьох справ щодо ексголови КС. Інша – стосується втручання в автоматизовану систему Державної казначейської служби під час підписання електронних бухгалтерських документів, у якій також фігурує головна бухгалтерка суду. Третю підозру Тупицький отримав щодо незаконного перетину державного кордону у березні 2022 році. 16 травня 2022 року у Тупицького закінчилися дев’ятирічні повноваження судді КС. Детальніше про стан розгляду справ щодо ексголови КС – у тексті Watchers.
Три справи
Олександр Тупицький став суддею Конституційного Суду у 2013 році, до цього працював у судах Донецької області. Упродовж 2019-2022 років він очолював КС.
Після ухвалення КС рішення щодо скасування кримінальної відповідальності за недостовірне декларування у жовтні 2020 року у Тупицького виник публічний конфлікт із Офісом президента і самим главою держави.
Із тих пір у суди потрапило дві справи проти Тупицького, а Володимир Зеленський спочатку відсторонив главу КС, а потім скасував укази про призначення Тупицького та Олександра Касмініна суддями КС. Аргументація такого рішення полягала у тому, що вони були призначені Віктором Януковичем, який узурпував владу у 2010-2014 роках. Згодом обидва оскаржили ці рішення і виграли судові процеси.
Після початку повномасштабного вторгнення Держбюро розслідувань відкрило ще одне провадження щодо Тупицького, коли той виїхав за кордон. ДБР вважає, що він незаконно перетнув кордон.
У кримінальних справах Тупицькому інкримінують кілька правопорушень.
У вищезгаданій справі, що розглядається у Подільському райсуді Києва, за версією обвинувачення, йдеться про надання неправдивих показань у справі щодо незаконного заволодіння активами ВАТ “Зуївського енергомеханічного заводу” на Донеччині. Слідство стверджує, що він намагався створити штучні докази на захист й підкупити свідка.
Це кримінальне провадження проти Тупицького було виокремлене з великої справи щодо колишнього голови Вищого господарського суду Віктора Татькова, який перебуває в розшуку. За версією слідства, Тупицький намагався допомогти йому та дав неправдиві свідчення, а також хотів підкупити головного свідка — колишнього донецького бізнесмена Владислава Дрегера, який надав викривальні свідчення щодо незаконного заволодіння майном ВАТ «Зуївський енергомеханічний завод».
Слідство стверджує, що Тупицький дізнався про те, що Дрегер почав свідчити проти нього й Татькова і зустрівся з ним, аби вмовити не співпрацювати з правоохоронцями, нібито натякнувши на «винагороду». Дрегер дав свідчення проти Тупицького.
Крім підкупу свідка Тупицького звинувачують у наданні неправдивих свідчень. Його тричі допитали в Генпрокуратурі – у березні 2018 і двічі в серпні 2019 року.
За даними слідства, він сказав, що не знає, де перебуває Татьков, і не обговорював із ним його підозру в іншій справі – щодо втручання в діяльність судових органів.
Друга справа стосується обвинувачення Тупицького та головної бухгалтерки суду Наталії Осницької в несанкціонованому втручанні в роботу автоматизованої системи Державної казначейської служби під час підписання електронних бухгалтерських документів. 25 травня 2021 року цю судову справу скерували до Голосіївського районного суду Києва, де до сьогодні триває розгляд.
У березні 2022 року колишній голова Конституційного Суду виїхав до Австрії, а у серпні того ж року його оголосили у розшук. Українські правоохоронні органи вимагали у Відня екстрадиції Тупицького, проте уряд Австрії відмовив.
У жовтні йому оголосили третю підозру про незаконний перетин державного кордону. Досудове розслідування у цій справі ще триває.
За даними «Схем», кордон Олександр Тупицький перетнув неофіційно
Анулювання паспортів
За словами адвоката Тупицького Максима Бахарєва, розгляд справи у Подільському райсуді Києва досі не розпочався по суті.
Після того, як Тупицького оголосили в розшук, зазначає його захисник, судовий процес було призупинено, у звʼязку з вимогою екстрадиції підозрюваного. Як тільки Австрія відмовила у його видачі, сторона обвинувачення стала клопотати про відновлення судового провадження. Тоді ж суд дозволив обвинуваченому брати участь у судових засіданнях у режимі відеоконференцзвʼязку. І Тупицький зміг п’ять разів онлайн долучитися до засідань.
“Як тільки мали перейти слухати справу по суті, внутрішній та закордонний паспорти мого клієнта були визнані недійсними Державною міграційною службою через присвоєння двох номерів в Єдиному державному демографічному реєстрі, на основі яких у різний час видавалися паспорти. Відповідні відомості внесли до реєстру, у зв’язку з чим Олександр Тупицький не може більше користуватися “Дією” та доєднуватися до судових засідань у режимі відеоконференцзвʼязку”, – повідомив адвокат.
Після цього захисник ексголови КС звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду про визнання неправомірними дії Державної міграційної служби щодо визнання недійсними паспортів Тупицького, пояснив Бахарєв.
“У серпні 2025 року суд першої інстанції встановив, що вини мого клієнта в цій ситуації з задвоєнням номерів немає й виніс рішення на користь нашого клієнта, а у березні цього року апеляційний суд підтвердив це рішення. Зараз ця справа розглядається у Верховному Суді за скаргою Державної міграційної служби. Проте ситуація з документами так і не вирішилася поки, тому ми знову будемо звертатися до суду”, – підкреслив Бахарєв.
У Подільському райсуді Києва на запит Watchers не відповіли на запитання щодо причин тривалості розгляду справи на стадії підготовчого засідання. Суд повідомив лише, що справа перебуває на стадії судового розгляду, і наступне засідання призначене на 13 жовтня 2026 року.
Варто зауважити, що термін давності у цій справі вже закінчився. Адвокат пояснив, що якби слухання по суті почалося, то захист клопотав би про закриття справи через сплив строків давності.
“Через кабінет іншої людини”
Водночас Голосіївський райсуд Києва у справі, що стосується несанкціонованого втручання в роботу автоматизованої системи Державної казначейської служби під час підписання електронних бухгалтерських документів, пішов іншим шляхом.
“Нам дозволили, аби клієнт доєднувався до системи відеоконференцзв’язку через кабінет іншої людини, а тому там (у Голосіївському райсуді Києва – W) справа слухається досить активно. Ми такий самий спосіб пропонували і в Подільському суді, проте там головуючий відмовив”, – зауважив захисник.
Авторка: Марина Мухіна
Джерело: Watchers
