Близько 60% продукції української металургії експортується переважно до країн ЄС. А внутрішній ринок поступово відновлюється завдяки потребам у відбудові.
Україна навіть в умовах повномасштабної війни з Росією входить до двадцятки найбільших виробників сталі у світі. Металургія залишається одним із головних бюджетоутворювальних секторів економіки. Галузь забезпечує роботою десятки тисяч людей і формує широку виробничу екосистему, пише Громадське.
“Кістяк української металургії сьогодні – це шість ключових підприємств: виробництва повного циклу – комбінати Метінвесту Запоріжсталь і Каметсталь, а також АрселорМіттал Кривий Ріг та сталеплавильні заводи Інтерпайп Сталь, ДМЗ і Дніпроспецсталь”, – йдеться у публікації.
За даними журналістів, всі ці зводи працюють в умовах безпекових ризиків і економічних обмежень. Так, Запоріжсталь після зупинки на початку повномасштабного вторгнення відновила виробництво: нині вона може випускати до 4 млн тонн чавуну та 3,6 млн тонн гарячого прокату на рік. На підприємстві працюють близько 8,5 тисячі людей, понад 1300 з яких мобілізовані до Сил оборони.
Війна суттєво вплинула на галузь: Україна втратила частину виробничих потужностей, зокрема комбінати Азовсталь і ММК імені Ілліча в Маріуполі. Також була порушена логістика через блокування морських портів, що змусило підприємства переорієнтуватися на експорт через сухопутні маршрути.
“Близько 60% продукції сьогодні експортується переважно до країн ЄС. Водночас внутрішній ринок поступово відновлюється завдяки потребам у відбудові”, – каже аналітик GMK Center Андрій Глущенко.
Попри виклики, галузь зберігає виробництво завдяки наявності власної сировинної бази: Україна має значні запаси залізної руди, що дозволяє підтримувати металургійний цикл навіть в умовах війни.
Експерти зазначають, що металургія відіграватиме ключову роль у післявоєнному відновленні країни, адже попит на сталь для будівництва житла, мостів і транспортної інфраструктури зростатиме.
Відомо, що в минулому році металургійна галузь принесла Україні 15,2% експортних доходів ($6,4 млрд). Ключовими товарами залишалися залізна руда ($2,8 млрд) і сталь ($2,4 млрд). Також ГМК забезпечив майже 20% загальних капітальних інвестицій в українську промисловість у 2024 році. А найбільші металургійні компанії галузі (Метінвест, АрселорМіттал Кривий Ріг, Інтерпайп, DCH Steel, Ferrexpo) сумарно сплатили майже 1 млрд доларів податкових платежів.
Нагадаємо, за останні п’ять років найбільші метпідприємства України сплатили податків і зборів на суму 190 млрд грн, або $6,2 млрд. За підсумками 2024 року сплата податків і зборів чотирьох металургійних компаній становила 1,6% надходжень до бюджетів усіх рівнів.
